Візитка

Крила потрібні лиш тим, хто літає.

Подумай, як живуть люди,

що вони роблять

де вони?

Затримайся і поміркуй, чому

Одні ходять пішки, інші літають.

Деякі опускають руки,

Снуючи павутину із сюжету буднів.

Хід життя, який ніколи не йде

ні догори, ні донизу.

Ми просто рухаємось по колу.

Інші ж не стоять на місці,

борючись щоденно

проти посередності

і йдучи вперед … 
                                      Стівен Гарнер

Особливості ХХІ століття вимагають від сучасної школи формування високоосвіченої, суспільно активної, творчої, конкурентоспроможної молодої людини, яка не тільки багато знає, а й використовує знання як життєвий інструмент; не тільки виконує команди, а й генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення, вміє критично мислити, володіє комунікативними здібностями, використовує свій потенціал для самореалізації, відповідно ставиться до життя.

В умовах, коли обсяг знань і швидкість їх оновлення невпинно зростають і частина інформації стає застарілою, зрозуміло, що опанування новими знаннями потребує втілення прогресивних методологій навчання, в тому числі й такій фундаментальній науці, як хімія. І ще однією з причин, яка спонукає активізувати зусилля, спрямовані на реформу всієї системи навчання та зміни її технології, є низька пізнавальна активність учнів.

Найефективнішим навчання стане тоді, коли учень виявить максимальну активність, а учитель – активніше користуватиметься функцією консультанта та організатора навчального процесу.

Кожен вчитель щоразу ставить перед собою питання: як організувати роботу учнів у загальноосвітньому навчальному закладі у класах з наповнюваністю більше двадцяти учнів з різними задатками, де панують репродуктивні методи навчання, що зводиться до оволодіння інформацією шляхом механічного запам’ятовування?

За даними американських вчених В.Льюїса та Ф.Тильдемана, люди запам'ятовують близько 10% того, що вони чують, 30% того, що читають, 50% того, що бачать і 90% того, що роблять.

Інші дослідження свідчать, що:

· Активне навчання дає 70% запам’ятовування нового матеріалу, яке проводиться через гру, з використанням різних видів мистецтв тощо;

· Навчання інших - це 90%-70% запам’ятовування нового матеріалу з негайним застосування засвоєного, навчання «з перших рук», яке називають комунікативно-діалоговим, або інтерактивним.

Як вчитель, у своїй практичній діяльності я постійно досліджую, шукаю відповіді на питання:

· Яким має бути урок?

· Як його провести, організувати, щоб отримати максимальну віддачу?


· Як домогтись якісних знань та вмінь використовувати їх у повсякденному житті?

Оновлення шкільної хімічної освіти відбувається на засадах принципів гуманізації, диференціації, орієнтації на особистість учнів. Знання, набуті в результаті навчання хімії, стверджуються як засіб самореалізації людини в житті, соціальної адаптації, конструктивної суспільної діяльності як умови забезпечення гармонійного життя у довкіллі. Разом з упровадженням особистісно зорієнтованої освіти трансформується мета й завдання навчання хімії: мотиви, форми, методи, засоби навчання повинні забезпечити набуття особистістю життєвої компетентності, тобто підготувати дитину до життя і діяльності.

Переді мною, як учителем, постало завдання: яким чином, зважаючи на те, що уроки хімії обмежені в часі, а з введенням суспільно-гуманітарного профілю становлять одну годину на тиждень, можна створити умови для розкриття та розвитку здібностей школярів, ознайомити їх не лише з теоретичними положеннями хімічної науки, але й навчити застосовувати їх в повсякденному житті, використовуючи хімічні знання у прийнятті відповідальних, життєво важливих рішень. Саме тому мною було вибрано актуальну самоосвітню проблему “Компетентнісний підхід до організації навчального процесу на уроках хімії”.

Сутність досвіду роботи полягає у проектуванні педагогічного процесу з хімії, що базується на використанні моделей конкретних життєвих ситуацій, які спрямовані на організацію учнів для самостійного добування знань, навичок, умінь у процесі активної пізнавальної діяльності.

У власній роботі мною постійно використовуються елементи інтерактивних форм навчання, зокрема елементи технологій кооперативного навчання, колективно-групового навчання чим створюються умови для самопізнання, саморозвитку учнів у процесі активної пізнавальної діяльності, розвиваю позитивну навчальну мотивацію.


Плануючи кожний урок, передбачаю можливість використання різних прийомів, які дозволяють створити певну життєву ситуацію.


Сьогоднішні десятикласники вміють працювати в групах, парах, відстоювати свою позицію, робити висновки, узагальнення, працювати з додатковою літературою, самостійно оволодівати розвитком власного інтелекту.







Розвиток здібностей школярів ще й задовольняє потреби особистості у професійному самовизначенні, а саме:

· В умовах загальноосвітньої школи учні знаходять себе, розвивають свої здібності у вибраних видах діяльності;

· Мають можливість здобувати знання, не нижчі передбаченими стандартами.

Існує багато нових форм і методів навчання. На своїх уроках я намагаюся поєднати традиційні та інноваційні методи навчання. При цьому враховую основні дидактичні принципи Я.А.Коменського: науковість, цілісність, послідовність, наочність, особистісно-доступність, принцип повноцінної освіти та основні ознаки особистісно-орієнтованого навчання, зокрема:

· Зосередження уваги на потребах учня;

· Перевага навчального діалогу;

· Співпраця, співтворчість між учнями та вчителем;

· Турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів;

· Пристосування методики до навчальних можливостей учня;

· Стимуляція розвитку і саморозвитку дитини.

Без урахування цих ознак ефективність уроку хімії значно знижується. З метою підвищення ефективності навчання використовую технологію, метод проблемного навчання, форми колективної, індивідуальної та самостійної роботи учнів, надаю перевагу розв'язуванню задач логічного, навчального, пошукового характеру.

Розвитку пізнавальної активності учнів на уроках хімії сприяють лабораторні досліди, практичні роботи, семінарські заняття.




На уроках хімії я найбільш ефективно використовую такі інтерактивні методи:

1. Метод «Мікрофон» застосовую на етапі актуалізації опорних знань учнів або на етапі закріплення вивченого матеріалу:

· 9 клас. Тема «Насичені вуглеводні». Питання до учнів: «Як ви вважаєте, зрозумівши будову молекули метану та його гомологів, алкани є хімічно активні речовини чи ні? Відповідь мотивуйте».

Передаючи мікрофон, учні обґрунтовують власну відповідь.

·10 клас. Тема «Загальні властивості металів». Питання до учнів: «В якому вигляді можуть знаходитись метали у природі? Чому? Обгрунтуйте власну відповідь».

· 11 клас. Тема «Фенол».Питання: «До якого класу речовин за будовою молекули ви б віднесли фенол?» - етап вивчення нового матеріалу. На етапі закріплення вивченого: «Чим подібний фенол за властивостями до аренів, чим відрізняється від них? Чим подібний за хімічними властивостями фенол до одноатомних спиртів, чим відрізняється від них?». Провівши попередньо дослідження , учні обгрунтовано дають відповіді на ці питання.

·11 клас. Тема «Глюкоза як представник моносахаридів». « Формула глюкози C6H12O6. Які, на вашу думку, відомі функціональні групи характерні для глюкози, скільки їх може бути і, відповідно, властивості яких речовин вона може проявляти?».

2. Метод «Мозковий штурм» застосовую на етапі уроку – актуалізація опорних знань учнів. Цей метод базується на використанні знань учнів, здобутих на попередньому уроці; він потребує від них короткої, швидкої точної відповіді, передбачає вислуховування ідей без їх обговорення.

· 9 клас. Тема «Розчини». Питання до учнів:

З чого складається розчин?

Як називається речовина, яка розчиняє інші, яка розчиняється?

Від яких чинників залежить розчинність?

Як називаються речовини – солі, які містять воду в кристалічному стані?

Як називається розчин, у якому при даній температурі речовина більше не може розчинятися?

Як називається розчин, у якому багато розчинника? …

· 9 клас. Тема «Ненасичені вуглеводні».

Яка загальна формула алкенів?


Складіть формулу гекесану, пропену, октену, пентену…


Яку форму має молекула етилену в просторі?


Який характер зв'язків між атомами Карбону в молекулі ацетилену?


Який валентний кут НСС у молекулі ацетилену?


Чи зустрічаються ненасичені вуглеводні у природі? Чому?


3. «Метод -прес» використовую на етапі вивчення нового матеріалу. Учні дають відповіді на поставлені питання, аргументуючи їх:


· 8 клас. Тема « Будова твердих речовин. Типи кристалічних ґраток». Питання: «Якими властивостями повинні характеризуватись речовини з атомними, йонними, молекулярними кристалічними гратками? Наведіть конкретні приклади».


· 9 клас. Тема «Електроліти і неелектроліти» - демонструються досліди з електропровідності розчинів: дистильованої, водопровідної води, твердої кухонної солі, її розчину, розчину хлоридної кислоти. Питання: «Чому одні з цих розчинів проводять електричний струм, інші – ні?».


4. «Робота в малих динамічних групах». Цей метод використовую на етапі вивчення нового матеріалу і закріплення його. Найкраще – на цілому уроці узагальнення і систематизації знань. Клас ділиться на 5-6 груп, у кожній з них є учень-«консультант», решту готуються бути «спікерами» (доповідачами). За допомогою « консультанта» група почергово виконує декілька завдань з вивченого матеріалу, потім «спікери» проектують на дошці схеми, діаграми, рівняння, пояснюючи їх. За вірні відповіді «спікерів» своєї групи «консультант» добавляє собі до залікового ще 2 бали, «спікери» - 1 бал. Якщо допускаються помилки – відповідно 1 бал, 0,5 бала. Заліковий урок проводиться наступним у формі тестування.




· 8 клас. Тема «Ковалентний зв'язок». Урок проводився цим методом.

· 10 клас. Тема «Корозія металів». Заздалегідь приготовлені п'ять дослідів, які демонструють корозію залізного цвяха в присутності різних реагентів. Групи, переміщаючись по класу, аналізують отримані результати, потім обговорюють їх.

Окрім використання різних інтерактивних методів для активізації пізнавальної діяльності учнів я використовую на уроках технології ситуативного моделювання, а саме дидактичні ігри. Гра – це не лише творчість, але й велика праця. Така модель навчання сприяє не лише реалізації дидактичних цілей, але й розвитку зосередженості й самостійного мислення. Кожна гра відбувається за визначеною схемою. Сюжетно-рольові ігри поєднують у собі знання не лише з хімії, але й з інших предметів. Прикладами таких ігор є судові слухання, як, наприклад, «Суд над Етанолом», «Суд над Нітрогеном», диспути, прес-конференції, ділові ігри.

Проведення такого роду уроків вимагає ретельної підготовки як учителя, так і учнів.

Під час проведення узагальнюючих уроків можна використовувати такі ігри, як КВК або «Брей ринг». Розвитку розумової діяльності учнів сприяють тренувальні ігри, такі як: «Хімічна змійка», «Естафета», «Хто швидше», «Хто зайвий», «Вірю-не вірю».

Інтерактивне навчання – це така форма пізнавальної діяльності, яка створює комфортні умови для навчання учня, за яких учень відчуває свою необхідність, розвиває свої здібності і таланти, набуває впевненості, виробляє навички спільної роботи в групі, колективі, формує комунікативні компетентності.

Використання інтерактивних технологій не є самоціллю у моїй роботі. Не на всіх уроках я використовую такі форми діяльності. Для мене найголовніше, щоб за допомогою інтерактивного в поєднанні з традиційним навчанням була створена така атмосфера у класі, яка б сприяла співробітництву, розумінню і доброзичливості й підвищувала інтерес учнів до предмета, посилювала у них прагнення здобувати знання самостійно, використовуючи вчителя як консультанта і організатора всього процесу навчання.

У своїй багаторічній практичній діяльності ставила й ставлю перед собою завдання вчити учнів логічно мислити, аналізувати, пояснювати, порівнювати. Переконуюсь, що глибокі знання з такого предмета, як хімія , потрібні не кожному учневі, адже з цією наукою поєднають своє життя не всі наші вихованці. Тому й вивчати неорганічні й органічні речовини слід на більш практичному рівні, потрібному їм для життя, отже формувати в учнів на уроках хімії життєві компетентності.

Вивчення властивостей речовин – чи не одне з найважчих для учнів, тому важливо, щоб вони зуміли пояснювати ці властивості , виходячи з будови речовини та виду хімічного зв’язку між атомами, вчилися прогнозувати, проектувати поведінку різних речовин. В сукупності з практичними підтвердженнями своїх передбачень школярі отримають цілісне уявлення про досліджувані речовини, їх властивості й намітять напрямки застосування цих речовин у практичній діяльності людини.

На мою думку є неможливим якісне навчання хімії в школі без застосування хімічного експерименту. Його роль і вплив на формування хімічних знань, пізнавальних інтересів учнів і зацікавленості предметом очевидна. Підтвердити знання теорії учні мають змогу, самостійно виконуючи запропоновані експериментальні роботи, в яких штучно імітуються ситуації використання результатів пізнання в житті.


“ Те, що я чую, я забуваю. Те, що бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я розумію ”
(Конфуцій)


Особливим видом творчої самостійної роботи вважаю домашні експериментальні завдання, заздалегідь сплановані й розроблені, а використовувані матеріали – безпечними (розчин йоду, нашатирний сприт, оцтова, лимонна кислоти, питна сода, калій перманганат тощо). При плануванні таких експериментів перевага надається тим, які можуть бути застосовані в повсякденному житті (виведення плям іржі за допомогою лимонної кислоти та кухонної солі; добування крохмалю з картоплі; чищення одягу чи речей домашнього вжитку різними розчинниками; зберігання харчових продуктів; використання питної соди як мийного засобу та розпушувача). Експеримент ужиткового характеру сприяє створенню життєвих ситуацій, для реалізації яких учні мобілізують свої знання, уміння, певний життєвий досвід.

Протягом кількох років мною відпрацьована система тестових завдань різних видів та рівнів, за допомогою яких можна перевірити ступінь засвоєння базового рівня програмного матеріалу. Ці завдання можна використовувати на будь-якому етапі уроку різного типу.

Особливу увагу приділяю екологічній освіті учнів. Відомо, що сприйняття матеріалу підвищується, коли використовуються сучасні й близькі дітям явища і факти, тому підбори матеріалів з екології формую з урахуванням місцевого матеріалу, а урок в 11 класі “Екологія + хімія = життя”.

Крім того учні, яких я навчала, вступили та навчаються в вищих навчальних закладах хімічного, хіміко-технологічного, медичного, сільськогосоподарського профілів.
   
Випускники викладають у вищих навчальних закладах:

Ахмедова Антоніна Іванівна - кандидат наук кафедри харчової хімії Одеської національної академії харчових технологій.

Харченко Оксана Василівна - аспірант Кафедри хімії високомолекулярних сполук Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка